Що означає, що Бог є любов?

Що означає, що Бог є любов? Спочатку нам слід розглянути, як Боже Слово – Біблія – описує «любов», і тоді ми зможемо побачити, яким чином любов відноситься до Бога. «Любов довго терпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить! Ніколи любов не перестає!» (Коринтянам 13:4-.

Це – Божественний опис любові. Це те, на що схожа Його любов і до чого мають прагнути всі християни. Найбільше вираження Божої любові відкривається нам у Євангелії від Івана 3:16, а також у Посланні до Римлян 5:8. «Так-бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в нього, не згинув, але мав життя вічне». «А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками». Із цих уривків ми бачимо, що Бог понад усе бажає взяти нас у Свою вічну оселю, Небеса. Він зробив це можливим, заплативши за наші гріхи. Він любить нас, тому що це є рішенням Його волі. «У Мені перевернулося серце Моє, розпалилася разом і жалість Моя!» (Осії 11:. Любов прощає. «Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої» (1 Івана 1:9).

Любов (Бог) не нав’язується нікому. Ті, що приходять до Нього, роблять це у відповідь на Його любов. Любов (Бог) проявляє доброту до всіх. Любов (Ісус) творила добро всім без винятків. Любов (Ісус) не прагнула того, що мали інші, ведучи скромне життя без жодних нарікань. Любов (Ісус) не вихвалялась тим, Ким Вона була у плоті, хоча могла підкорити Собі всіх, хто зустрічався на Її шляху. Любов (Бог) не потребує покори. Бог не потребував покори від Свого Сина, а, швидше, Ісус свідомо корився Своєму Небесному Отцеві. «Та щоб світ зрозумів, що люблю Я Отця, і як Отець наказав Мені, так і роблю» (Івана 14:31). Любов (Ісус) завжди прагне бачити інтереси інших.

Цей короткий опис любові веде до самовідданого життя, на відміну від егоїстичного існування грішної людини. І що вражає найбільше – це те, що за допомогою сили Святого Духа Бог дає тим, хто приймає Його Сина Ісуса як свого особистого Спасителя, здібність любити, як і Він (див. Івана 1:12; 1 Івана 3:1, 23, 24). Який виклик і яка перевага!